В умовах невизначеності люди орієнтуються на поведінку інших. У листі соціальний доказ показує: компанії, схожі на вашу, уже спробували й отримали результат. Це знижує бар'єр для відповіді.
Водночас довіра до загальних відгуків слабшає. За опитуванням
BrightLocal, онлайн-відгукам довіряють так само, як порадам знайомих, лише 49% споживачів. Тому фраза «нам довіряють сотні клієнтів» більше нічого не дає. Працює конкретика, яку можна перевірити.
Формати, які працюють у листах:
- Цифри з контекстом: «47 інтернет-магазинів, з якими ми працюємо, у середньому на 23% збільшили повторні продажі за перший квартал».
- Кейс із схожої ніші: «Нещодавно впроваджували CRM для магазину з подібним асортиментом — можу розповісти, що вийшло».
- Назви або логотипи відомих у галузі клієнтів, якщо вони дали на це згоду.
- Розмір аудиторії: «Нашу розсилку читають понад 2 300 керівників B2B-компаній».
Найчастіша помилка — ставити соціальний доказ у кінець листа. До кінця дочитують одиниці, решта вже ухвалила рішення. Місце для соціального доказу — другий або третій абзац, одразу після опису проблеми.
Найсильніший соціальний доказ — клієнти, які самі вас рекомендують. Із їхньої згоди можна процитувати в листі одне речення або запропонувати адресату коротку розмову з ними. Як знаходити таких людей і працювати з ними, ми розповіли в статті про
адвокатів бренду.